Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Lootsik M$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 4 Представлено документи з 1 до 4 |
|||
| 1. | 
Lootsik M. Middle sized water soluble dextrin and its application for fractionation of cell populations [Електронний ресурс] / M. Lootsik, V. Chumak, M. Lutsyk, Kh. Strus // Праці наукового товариства ім. Шевченка. Хімічні науки. - 2015. - Т. 42. - С. 93-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pntsh_him_2015_42_10 | ||
| 2. | 
Lootsik M. D. Preparation of chitosan with high blood clotting activity and its hemostatic potential assessment [Електронний ресурс] / M. D. Lootsik, R. O. Bilyy, M. M. Lutsyk, R. S. Stoika // Biotechnologia Acta. - 2015. - Vol. 8, № 6. - С. 32-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2015_8_6_6 Мета роботи - вивчення гемостатичної дії різних препаратів хітозану за допомогою розроблених лабораторних тестів для визначення його гемокоагуляційної активності. Із застосуванням тестів in vitro зразки хітозану (порошки з розміром частинок менше 0,25 мм) характеризували за такими показниками: час коагуляції гепаринізованої крові, насипна щільність порошку, ступінь набухання частинок порошку у воді та в трис-забуференому фізрозчині, pH 7,4. У разі застосування тестів in vivo визначали ефективність зупинки кровотечі з рани у лабораторних мишей або щурів. За допомогою запропонованих тестів виявлено, що зразки хітозану, доступні як комерційні реагенти, харчові домішки або одержані в лабораторії, не виявляють гемокоагуляційної активності за порівняння з препаратом целокс. Розроблено метод активації хітозану й одержання препаратів з гемокоагуляційною активністю на рівні препарату целокс. Розглянуто властивості хітозану, суттєві для виявлення його гемокоагуляційної дії. Показано, що препарати високомолекулярного хітозану мають вищу гемокоагуляційну активність у порівнянні з низькомолекулярним і є більш придатними для одержання гемостатичних засобів. | ||
| 3. |
Lootsik M. D. Honeybee (Apis mellifera) chitosan: purification, heterogeneity and hemocoagulating activity [Електронний ресурс] / M. D. Lootsik, R. O. Bilyy, M. M. Lutsyk, N. O. Manko, S. A. Navytka, V. I. Kutsiaba, R. S. Stoika // Biotechnologia Acta. - 2016. - Vol. 9, № 6. - С. 39-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2016_9_6_6 | ||
| 4. | 
Lootsik M. D. Experimental model and approaches to investigation of the acquired resistance to tumor transplantation in mice [Електронний ресурс] / M. D. Lootsik, R. S. Stoika // Біологічні студії. - 2021. - Т. 15, № 1. - С. 49-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2021_15_1_7 Набуту резистентність до експериментальних пухлин спостерігають у тварин, які одужали від пухлини завдяки лікуванню або спонтанно та проявляють нетолерантність до її повторної інокуляції. Це явище спостерігають нечасто, однак воно становить значний науковий і медико-біологічний інтерес. У цьому випадку ми звернулися до явища резистентності у модельній пухлині мишей - лімфомі NK/Ly. Мета дослідження - розробка відтворюваного методу індукції резистентності до прививання вищезгаданої пухлини мишам і дослідження механізмів її виникнення. Застосовано 3 схеми індукції резистентності. Перша полягала у лікуванні вінбластином миші з привитою пухлиною, після чого у тварин-реконвалесцентів визначали набуття резистентності, яка характеризувалася повним пригніченням росту пухлини після ре-інокуляції пухлинних клітин. Мишам інокулювали внутрішньочеревно асцитні клітини NK/Ly, після чого здійснювали 2 - 4 внутрішньочеревні ін'єкції вінбластину з розрахунку 1мкг/г ваги тіла. Після успішного лікування мишам-реконвалесцентам проводили ре-інокуляцію клітин NK/Ly. Відсутність росту пухлини свідчила про виникнення резистентності. Недоліком цього підходу було низьке виліковування мишей, довготривалу ремісію спостерігали менше ніж у 5 % мишей. Друга схема передбачала імунізацію мишей внутрішньочеревним введенням мінімальної кількості життєздатних пухлинних клітин, яка б не зумовлювала росту пухлини, але ініціювала б імунну відповідь. Однак цей підхід виявився неефективним. Мінімальна кількість уведених клітин (15 x 10<^>3 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |